среда, 23 марта 2016 г.
суббота, 19 марта 2016 г.
суббота, 12 марта 2016 г.
среда, 9 марта 2016 г.
Уклін тобі,Тарасе!
Тарас Шевченко
9 березня 1861 р. Шевченку минуло 47 років. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Тіло Т. Шевченка було перевезено в Канів і поховано на Чернечій горі. Так заповідав великий поет.
Дорослі, і діти шанують геніального українського поета, художника, борця за волю народу і завжди пам’ятатимуть його заповіти.
Та не однаково мені, Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її окраденую збудять...
Ох, неоднаково мені.
понедельник, 7 марта 2016 г.
Зі святом Весни, Вас !
Шановні колеги !
Бувайте здорові, бувайте багаті !
Мужчини несуть вам і квіти, й серця
Не тільки у свято - щодня, без кінця.
Вам щиро бажаєм здоров`я міцного,
Надії на краще й підтримки від Бога.
Хай успіхи вас у житті не минають
І усмішки в ваших очах розквітають !
Прийміть сердечні вітання з нагоди чудового весняного свята! Все найсвітліше, що є у нашому житті – весна, радість, щастя, кохання, пов’язане з Жінкою – берегинею роду людського. Бажаю Вам міцного здоров'я, великого жіночого щастя, добра, любові. Нехай у Вашому домі будуть спокій та добробут, а Ваші серця будуть зігріті теплом та повагою рідних і близьких.
Зі святом Весни, Вас ! 
суббота, 27 февраля 2016 г.
Леся Українка
Ні, я хочу крізь сльози
сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи
сумні!
дочка українського народу поетеса Леся Українка
(Лариса Петрівна Косач)
среда, 24 февраля 2016 г.
Винятковість; його в тому, що воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об'єднала спільна історична доля в єдиний моноліт- народ. У Святому Письмі сказано: «Спочатку було Слово». Для кожної людини воно завжди спочатку. Немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі, тієї, на якій він народився й живе. Немає в жодній мові й нерідних слів. Батьківська хата, материнська мова, рідна земля - словосполучення, що несуть у собі величезний почуттєвий заряд. І нехай кожна доба, кожний народ наділяє образ своєї Вітчизни індивідуальними ознаками-атрибутами, мотив рідного слова в тому магнітному полі присутній постійно.
Мова - одне з багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.
Здрастуй на межі тисячоліть!
Квітни калиново й барвінково, запашна вічнозелена віть!
Мовна зоряна світобудово,
Ворог твій −шовіністична тьма.
Зникне десь одна-єдина мова −
І дуже гармонії нема.
Тож несімо естафету гідно:
В ріднім слові — мир і благодать.
Ми як скарб нетлінний мову рідну
Мусимо нащадкам передать.
Йди в тисячоліття, рідна мово,
До сердець і душ людських доходь.
Квітни калиново й барвінково,
Бо на те благословив Ґосподь:
(Д. Білоус)
Подписаться на:
Сообщения (Atom)